Продовжуємо розповідати про наших неймовірних регіональних представників та представниць. Завдяки нашій співпраці ми будуємо міцні мости партнерства в цільових громадах програми, діємо задля сприяння згуртованості ВПО і мешканців приймаючих громад! Регіональні представники та представниці програми розділяють нашу місію та як і ми обрали для себе шлях сприяння довгостроковій інтеграції ВПО в Україні.
Черкаська область — регіон, в якому знайшли прихисток понад 100 тисяч внутрішньо переміщених осіб. На Черкащині допомагають нам будувати міцні мости соціальної згуртованості, підтримки та спільних дій ті, хто також знайшов для себе новий дім на Черкащині: Вікторія Макарова та Яна Твереза.
Вікторія — представниця в м. Черкаси, почала займатися громадською діяльністю з 2014 року, після вимушеного переміщення. Адже як ніхто розуміла, з якими проблемами та потребами стикаються переселенці. На думку Вікторії, основних мотивів було декілька: знайти «своїх» людей, які розуміють твій досвід вимушеного територіального переміщення, та прагнення об’єднання заради спільного вирішення типових на той час питань ВПО та боротьби з дискримінацією та викликами, один з яких тоді звучав як «Понаєхалі!». У вільний час займається фотографуванням та подорожує.
Яна — представниця в м. Умань, двічі переселенка. Народилася на півострові, навкруги якого було повно вулканів, тому може приймати несподівані рішення. Впевнена, що не варто відкладати життя, а треба діяти тут і зараз, а також, що треба змінювати своє життя на краще незалежно від того, в якій громаді опинився сьогодні.
Розкажіть про свій досвід інтеграції в громаду.
| Я з промислового міста Алчевська, що на Луганщині, і якщо б не війна, мабуть, ніколи не поїхала б звідти, адже дуже любила своє місто. Але життя вносить свої корективи. Наприкінці липня 2014, мені вдалося вивезти мого сина в м. Черкаси до майже незнайомої жінки, яка колись була організаторкою у мовному таборі сина. Родичів чи знайомих на той час в Черкасах ми не мали. Цей досвід про те, що є співчуття, людяність і доброта в цьому світі, яка іноді здається казковою та зовсім нетиповою для суворої дійсності. Вже після прибуття в Черкаси я познайомила з іншими людьми, які приїхали з Луганської, Донецької областей та Криму і ми всі об’єдналися на той момент в ГО «Спільнота біженців з Донецька та Сходу України». З цього й почалася моя участь у громадському секторі та перехід від найманого працівника до відкриття власної справи. Тобто можна сказати, що жорсткі обставини, в яких ми опинилися, втративши свої домівки, звичне оточення та матеріальне забезпечення, посприяли тому, що ми швидше рухались та шукали шляхи для адаптації і інтеграції на новому місці. Вікторія | Я двічі зазнала внутрішнього переміщення, але жодного разу не чекала, що ось-ось закінчиться війна та зможу повернутися додому. У 2016 році вирішила кардинально змінити своє життя, змінивши свою попередньо професію на роботу в громадському секторі з однією метою — змінювати життя на краще. Вважаю, що незалежно від місця проживання ми можемо зробити своє життя комфортним для себе та оточуючих. Не маєте парку — зробіть, хочете гурток — організуйте, мрієте про яблуневий садок — посадіть. Все в наших руках. Дійте! Яна |
Яка кількість ВПО у Вашій громаді, наразі та як Ви вважаєте наскільки вони інтегровані та які основні проблеми існують ?
| Станом на грудень 2022 року в Черкасах офіційно зареєстровано понад 30 тисяч переселенців. За неофіційними даними їх удвічі більше. Якщо розглядати показники інтеграції, такі як, бажання та плани довгострокового мешкання в громаді, працевлаштування, довіри до місцевих органів влади, почуття безпеки та досвід дискримінації, можливість брати участь у житті громади та приймати рішення щодо її розвитку, наявність в громаді планів стратегічного розвитку з урахування ресурсу та проблем ВПО, то вважаю що рівень інтеграції ВПО у місті на досить низькому рівні. Проблеми з працевлаштуванням за фахом, спеціальністю та з очікуваним рівнем доходу, житлове питання, пасивність самих ВПО в питаннях соціальної активності. Вікторія | Для невеликого містечка досить багато, близько 20 000. З основних проблем, які заважають ефективній інтеграції: велика орендна плата відповідно до рівня заробітної плати, з нематеріальних питань — це мрії повернутися додому та синдром відкладеного життя. Через це багато хто повертається додому в більш небезпечні регіони. Є й ті, хто вже інтегрувалися, відкрили чи релокували бізнес, пройшли навчання, влаштувалися на роботу, знайшли нових друзів. Яна |
Чому ви вирішили стати регіональною представницею?
| З 2015 року в той чи інший спосіб я беру участь у вирішенні різноманітних питань ВПО. Ця програма привабила мене, тому що вона якраз про соціальну згуртованість, про інтеграцію ВПО. Для мене це про досягнення мети задля змін в житті на краще, шляхом командної роботи. Тільки об’єднавши ідеї, ініціативи різних людей, викарбовується план дій, який дає силу. Разом можна створювати, змінювати, поліпшувати, враховуючи інтереси багатьох людей. Вікторія | Гортаючи стрічку в соціальних мережах зачепилася за картинку оголошення, такий спокійний для мене колір, про небо, лаванду та мир. Ознайомившись зрозуміла — це як раз те, що потрібно тут і зараз. Діяльність, яка насправді дає результат”. Я давно цим займаюся, але тепер можу це робити в команді однодумців. Особисто для мене — це про досягнення мети для змін в житті на краще шляхом командної роботи. В кожного з нас є мрії, навички та бажання, але ми дуже часто їх відкладаємо, бо не на часі, та що ж я сам/ма, а от би якби, то я б долучився/лася. Наразі є така програма, яка дає можливість об’єднати активних людей задля дій. Фраза з першого тренінгу з психосоціальної підтримки, яку я запам’ятаю на все життя: «Нарешті я серед своїх, ви мене розумієте як ніхто..». Яна |
Щоб ви побажали ВПО/проєкту/громадам ?
| З 2015 року в той чи інший спосіб я беру участь у вирішенні різноманітних питань ВПО. Ця програма привабила мене, тому що вона якраз про соціальну згуртованість, про інтеграцію ВПО. Для мене це про досягнення мети задля змін в житті на краще, шляхом командної роботи. Тільки об’єднавши ідеї, ініціативи різних людей, викарбовується план дій, який дає силу. Разом можна створювати, змінювати, поліпшувати, враховуючи інтереси багатьох людей. Вікторія | Гортаючи стрічку в соціальних мережах зачепилася за картинку оголошення, такий спокійний для мене колір, про небо, лаванду та мир. Ознайомившись зрозуміла — це як раз те, що потрібно тут і зараз. Діяльність, яка насправді дає результат”. Я давно цим займаюся, але тепер можу це робити в команді однодумців. Особисто для мене — це про досягнення мети для змін в житті на краще шляхом командної роботи. В кожного з нас є мрії, навички та бажання, але ми дуже часто їх відкладаємо, бо не на часі, та що ж я сам/ма, а от би якби, то я б долучився/лася. Наразі є така програма, яка дає можливість об’єднати активних людей задля дій. Фраза з першого тренінгу з психосоціальної підтримки, яку я запам’ятаю на все життя: «Нарешті я серед своїх, ви мене розумієте як ніхто..». Яна |
