Закрити пошук
Пошук
усі публікації
Що краще не говорити людям, які втратили дім 
Що краще не говорити людям, які втратили дім 

Внутрішньо переміщені особи — це люди, які вимушено залишили дім через війну. Вони поруч із нами: у черзі в магазині, в автобусі, в школі, в укритті. І хоча ми всі переживаємо війну по-своєму, досвід втрати дому особливий. 
⠀ 
Іноді ми хочемо знайти підтримку або жартом розрядити ситуацію. Проте деякі фрази, навіть сказані з добром, можуть звучати боляче. 
⠀ 
Нижче — приклади фраз, яких варто уникати у спілкуванні з тими, хто пережив втрату житла, звичного життя і почуття безпеки. 

Чому не варто це казати:  Це знецінює втрату дому, стабільності, звичного життя. Людина могла втратити значно більше, ніж здається. 

Як краще сказати:  «Я дуже радий(-а), що ви тут.  Якщо захочете поговорити, я поруч і вислухаю» 

Чому не варто це казати:  Це зменшує цінність їхнього досвіду. Людина не обирала бути ВПО.  Допомога — це не привілей, а базове право. 

Як краще сказати: «Сподіваюсь, ви отримали все необхідне. Якщо щось потрібно, я спробую допомогти» 

Чому не варто це казати:  Повернення додому — це особисте рішення. Безпека не однакова для всіх, а тиск може викликати тривогу або сором. 

Як краще сказати:  «Як ви почуваєтесь тут?  Чи відчуваєте себе в безпеці?» 

Чому не варто це казати:  Це знецінює досвід людини, яка втратила дім. Важливо не зводити все до “у всіх важко”, бо це порівняння страждань, а не підтримка. 

Як краще сказати: «Я не уявляю, що ви пережили, але хочу вас підтримати» 

Чому не варто це казати:  Це може створити хибне уявлення, що ситуація вже вирішена. Натомість багато людей досі не отримали ані компенсації, ані чітких строків. Крім того, втрата дому — це не лише про квадратні метри.  

Як краще сказати:  «Мені шкода, що ви втратили дім. Якщо буде щось потрібно, можу допомогти з інформацією чи контактами»  

Чому це важливо?  

Слова мають значення.  Людина, яка втратила дім, не завжди потребує порад, а часто просто слухача. ВПО шукають безпечного простору, де їх не осудять і не будуть порівнювати. Навіть побутова фраза може додати сили і мотивацію. 

Матеріал підготовлено Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за сприяння програми “Єднання заради дії”, яка реалізується IREX за підтримки Державного департаменту  США.